Bokmålsordboka
omgi
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å omgi | omgir | omgaomgav | har omgitt | omgi! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| omgitt + іменник | omgitt + іменник | den/det omgitte + іменник | omgitte + іменник | omgiende |
Походження
fra tyskЗначення та вживання
Приклад
- nye drabantbyer omgir hovedstaden;
- han er omgitt av slekt og venner
Фіксовані вирази
- omgi seg medha omkring seg
- diktatoren omgav seg med livvakter