Bokmålsordboka
omforme
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å omforme | omformer | omforma | har omforma | omform! |
| omformet | har omformet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| omforma + іменник | omforma + іменник | den/det omforma + іменник | omforma + іменник | omformende |
| omformet + іменник | omformet + іменник | den/det omformede + іменник | omformede + іменник | |
| den/det omformete + іменник | omformete + іменник | |||
Значення та вживання
forme om;
forandre
Приклад
- de vil omforme samfunnet;
- institusjonene ble omfomet for å møte tidens krav