Bokmålsordboka
observere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å observere | observerer | observerte | har observert | observer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| observert + іменник | observert + іменник | den/det observerte + іменник | observerte + іменник | observerende |
Походження
fra latin observare ‘iaktta, gi akt på’Значення та вживання
- holde øye med;iaktta
Приклад
- observere et fremmed fly på radaren
- legge merke til;registrere
Приклад
- bli observert på åstedet