Bokmålsordboka
nedstamme
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å nedstamme | nedstammer | nedstamma | har nedstamma | nedstam! |
| nedstammet | har nedstammet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| nedstamma + іменник | nedstamma + іменник | den/det nedstamma + іменник | nedstamma + іменник | nedstammende |
| nedstammet + іменник | nedstammet + іменник | den/det nedstammede + іменник | nedstammede + іменник | |
| den/det nedstammete + іменник | nedstammete + іменник | |||
Значення та вживання
stamme (2, 1) fra;
være etterkommer av
Приклад
- de fleste hunder nedstammer fra ulven