Bokmålsordboka
nage
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å nage | nager | naga | har naga | nag! |
| nagde | har nagd | |||
| naget | har naget | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| naga + іменник | naga + іменник | den/det naga + іменник | naga + іменник | nagende |
| nagd + іменник | nagd + іменник | den/det nagde + іменник | nagde + іменник | |
| naget + іменник | naget + іменник | den/det nagede + іменник | nagede + іменник | |
| den/det nagete + іменник | nagete + іменник | |||
Походження
trolig fra tysk; jamfør norrønt naga ‘gnage’Значення та вживання
plage psykisk
Приклад
- han nages av vond samvittighet;
- hun var naget av uro
- brukt som adjektiv:
- en nagende tvil