Bokmålsordboka
avvise
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å avvise | avviser | avviste | har avvist | avvis! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| avvist + іменник | avvist + іменник | den/det avviste + іменник | avviste + іменник | avvisende |
Значення та вживання
- nekte adgang
Приклад
- hotellet måtte avvise mange gjester;
- bli avvist i døra
Приклад
- avvise en beskylding;
- avvise alle forsøk på tilnærmelser;
- bli avvist