Bokmålsordboka
avvike
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å avvike | avviker | avveikavvek | har avveket | avvik! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| avveken + іменникavveket + іменник | avveket + іменник | den/det avvekne + іменник | avvekne + іменник | avvikende |
Значення та вживання
- vike (2 av;endre retning eller gå vekk fra noe
Приклад
- avvike fra prinsippene sine
- ikke stemme overens
Приклад
- de to forklaringene avvek sterkt fra hverandre