Bokmålsordboka
motbevise
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å motbevise | motbeviser | motbeviste | har motbevist | motbevis! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| motbevist + іменник | motbevist + іменник | den/det motbeviste + іменник | motbeviste + іменник | motbevisende |
Значення та вживання
føre motbevis;
avsanne, tilbakevise
Приклад
- en ny rapport motbeviser påstandene