Bokmålsordboka
monument
іменник середній
однина | множина | ||
---|---|---|---|
неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
et monument | monumentet | monumentmonumenter | monumentamonumentene |
Походження
fra latin , av monere ‘minne på’Значення та вживання
Приклад
- reise et monument over en stor kunstner;
- brua står der som et monument over en feilslått politikk