Bokmålsordboka
montere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å montere | monterer | monterte | har montert | monter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| montert + іменник | montert + іменник | den/det monterte + іменник | monterte + іменник | monterende |
Походження
gjennom fransk, fra middelalderlatin ‘forberede, ruste ut (til hest)'; opprinnelig ‘klatre til topps, stige til værs’, av latin mons ‘fjell’Значення та вживання
sette sammen (til bruk), sette på plass, feste
Приклад
- montere de forskjellige delene til et plagg;
- montere biler;
- nye dekk monteres gratis