Bokmålsordboka
minere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å minere | minerer | minerte | har minert | miner! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| minert + іменник | minert + іменник | den/det minerte + іменник | minerte + іменник | minerende |
Походження
av fransk miner; jamfør mine (2Значення та вживання
- sprenge stein eller fjell med sprengstoff
- om insekter: grave hulrom i en plantedel