Bokmålsordboka
matrikulere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å matrikulere | matrikulerer | matrikulerte | har matrikulert | matrikuler! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| matrikulert + іменник | matrikulert + іменник | den/det matrikulerte + іменник | matrikulerte + іменник | matrikulerende |