Bokmålsordboka
agitere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å agitere | agiterer | agiterte | har agitert | agiter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| agitert + іменник | agitert + іменник | den/det agiterte + іменник | agiterte + іменник | agiterende |
Вимова
agiteˊreПоходження
av latin agitare ‘sette i bevegelse’; beslektet med agereЗначення та вживання
forsøke å påvirke folks syn ved overtalelse, oppegging eller lignende;
Приклад
- agitere for meningene sine;
- agitere for en sak