Bokmålsordboka
avmønstre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å avmønstre | avmønstrer | avmønstra | har avmønstra | avmønstr!avmønstre! |
| avmønstret | har avmønstret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| avmønstra + іменник | avmønstra + іменник | den/det avmønstra + іменник | avmønstra + іменник | avmønstrende |
| avmønstret + іменник | avmønstret + іменник | den/det avmønstrede + іменник | avmønstrede + іменник | |
| den/det avmønstrete + іменник | avmønstrete + іменник | |||
Значення та вживання
- slutte som sjømann, gå fra borde, mønstre (3) av
Приклад
- han har nettopp avmønstret;
- mannskapet avmønstrer
- avskjedige sjøfolk
Приклад
- rederiet har avmønstret 75 mann