Bokmålsordboka
mandig
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| mandig | mandig | mandige | mandige |
| ступені порівняння | ||
|---|---|---|
| вищий | найвищий неозначена форма | найвищий означена форма |
| mandigere | mandigst | mandigste |
Походження
fra dansk , av mannЗначення та вживання
som har de egenskapene som en tradisjonelt venter hos en mann;
Приклад
- mandig oppførsel;
- mandige ansiktstrekk