Bokmålsordboka
lytte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å lytte | lytter | lytta | har lytta | lytt! |
| lyttet | har lyttet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| lytta + іменник | lytta + іменник | den/det lytta + іменник | lytta + іменник | lyttende |
| lyttet + іменник | lyttet + іменник | den/det lyttede + іменник | lyttede + іменник | |
| den/det lyttete + іменник | lyttete + іменник | |||
Походження
trolig fra lavtyskЗначення та вживання
- prøve å høre
Приклад
- lytte etter noe;
- de lyttet ved dørene
- høre på noe med full oppmerksomhet
Приклад
- lytte på radio;
- han lytter ofte til musikk
- høre på og ta hensyn til
Приклад
- lytte til gode råd