Bokmålsordboka
livnære
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å livnære | livnærer | livnæret | har livnæret | livnær! |
| livnærte | har livnært |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| livnæret + іменник | livnæret + іменник | den/det livnærede + іменник | livnærede + іменник | livnærende |
| den/det livnærete + іменник | livnærete + іменник | |||
| livnært + іменник | livnært + іменник | den/det livnærte + іменник | livnærte + іменник | |
Походження
trolig fra svensk; jamfør nære (2Фіксовані вирази
- livnære segfå tak i det en trenger for å leve;
livberge seg- livnære seg av jakt og fiske;
- livnære seg som tryllekunstner