Bokmålsordboka
avgrense
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å avgrense | avgrenser | avgrensa | har avgrensa | avgrens! |
| avgrenset | har avgrenset | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| avgrensa + іменник | avgrensa + іменник | den/det avgrensa + іменник | avgrensa + іменник | avgrensende |
| avgrenset + іменник | avgrenset + іменник | den/det avgrensede + іменник | avgrensede + іменник | |
| den/det avgrensete + іменник | avgrensete + іменник | |||
Значення та вживання
- være grense for
Приклад
- gjerdet avgrenser eiendommen;
- landet er i sør avgrenset av en fjellkjede
- holde innenfor visse grenser;bestemme omfanget av
Приклад
- avgrense jaktområdet;
- avgrense skogbrannen;
- avgrense emnet for oppgaven;
- avgrense seg
- brukt som adjektiv
- avgrenset taletid