Bokmålsordboka
avfeie
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å avfeie | avfeier | avfeide | har avfeid | avfei! |
| avfeiet | har avfeiet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| avfeid + іменник | avfeid + іменник | den/det avfeide + іменник | avfeide + іменник | avfeiende |
| avfeiet + іменник | avfeiet + іменник | den/det avfeiede + іменник | avfeiede + іменник | |
| den/det avfeiete + іменник | avfeiete + іменник | |||
Значення та вживання
avvise på en overlegen måte
Приклад
- han avfeide oss med en håndbevegelse