Bokmålsordboka
lege 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å lege | leger | lega | har lega | leg! |
| leget | har leget | |||
| legte | har legt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| lega + іменник | lega + іменник | den/det lega + іменник | lega + іменник | legende |
| leget + іменник | leget + іменник | den/det legede + іменник | legede + іменник | |
| den/det legete + іменник | legete + іменник | |||
| legt + іменник | legt + іменник | den/det legte + іменник | legte + іменник | |
Значення та вживання
gjøre frisk;
helbrede
Приклад
- lege en sykdom
Фіксовані вирази
- tiden leger alle sårsorg og smerte blir mindre etter som tiden går