Bokmålsordboka
lauge
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å lauge | lauger | lauga | har lauga | laug! |
| lauget | har lauget | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| lauga + іменник | lauga + іменник | den/det lauga + іменник | lauga + іменник | laugende |
| lauget + іменник | lauget + іменник | den/det laugede + іменник | laugede + іменник | |
| den/det laugete + іменник | laugete + іменник | |||
Походження
norrønt laugaЗначення та вживання
bade, vaske
Приклад
- lauge seg i elva