Bokmålsordboka
avdekke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å avdekke | avdekker | avdekka | har avdekka | avdekk! |
| avdekket | har avdekket | |||
| avdekte | har avdekt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| avdekka + іменник | avdekka + іменник | den/det avdekka + іменник | avdekka + іменник | avdekkende |
| avdekket + іменник | avdekket + іменник | den/det avdekkede + іменник | avdekkede + іменник | |
| den/det avdekkete + іменник | avdekkete + іменник | |||
| avdekt + іменник | avdekt + іменник | den/det avdekte + іменник | avdekte + іменник | |
Значення та вживання
vise, bringe for dagen
Приклад
- arkeologene avdekket en steinalderboplass;
- undersøkelsene avdekket en rekke mangler