Bokmålsordboka
kveppe 1
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kveppe | kvepper | kvapp | har kveppet | kvepp! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kveppet + іменник | kveppet + іменник | den/det kveppede + іменник | kveppede + іменник | kveppende |
| den/det kveppete + іменник | kveppete + іменник | |||
Значення та вживання
bli skremt;
støkke
Приклад
- han kvepper når han ser en politibil
Фіксовані вирази
- kveppe tilfare sammen;
skvette- hun kvapp til da hun så slangen