Bokmålsordboka
kustus, kust
іменник чоловічий
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| en kust | kusten | kuster | kustene |
| en kustus | kustusen | kustuser | kustusene |
Значення та вживання
disiplin (1), skikk, tukt
Приклад
- holde streng kustus;
- ha kustus på barna