Bokmålsordboka
kullkaste
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kullkaste | kullkaster | kullkasta | har kullkasta | kullkast! |
| kullkastet | har kullkastet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kullkasta + іменник | kullkasta + іменник | den/det kullkasta + іменник | kullkasta + іменник | kullkastende |
| kullkastet + іменник | kullkastet + іменник | den/det kullkastede + іменник | kullkastede + іменник | |
| den/det kullkastete + іменник | kullkastete + іменник | |||
Походження
av kull (3Значення та вживання
kaste om kull (2);
Приклад
- ulykken kullkastet alle planer