Bokmålsordboka
kravløs, kravlaus
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| kravlaus | kravlaust | kravlause | kravlause |
| kravløs | kravløst | kravløse | kravløse |
Походження
av krav (1Значення та вживання
- som krever lite;
Приклад
- kravløs kjærlighet
- i jus: uten krav (1, 2)