Bokmålsordboka
konsipere
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å konsipere | konsiperer | konsiperte | har konsipert | konsiper! |
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
konsipert + іменник | konsipert + іменник | den/det konsiperte + іменник | konsiperte + іменник | konsiperende |
Походження
av latin concipere ‘sammenfatte, forme’Значення та вживання
lage skriftlig utkast;
utforme i konsept (1)