Bokmålsordboka
konkludere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å konkludere | konkluderer | konkluderte | har konkludert | konkluder! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| konkludert + іменник | konkludert + іменник | den/det konkluderte + іменник | konkluderte + іменник | konkluderende |
Походження
fra latin ‘stenge inne, slutte’Значення та вживання
Приклад
- de konkluderte med at ulykken kunne vært unngått