Bokmålsordboka
kongruere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kongruere | kongruerer | kongruerte | har kongruert | kongruer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kongruert + іменник | kongruert + іменник | den/det kongruerte + іменник | kongruerte + іменник | kongruerende |
Походження
av latin ‘støte sammen’Значення та вживання
- om geometriske figurer: være helt like;være kongruente
Приклад
- de to fortellingene kongruerte
- i grammatikk: vise kongruens (3)
Приклад
- substantivet og adjektivet kongruerer