Bokmålsordboka
komponere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å komponere | komponerer | komponerte | har komponert | komponer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| komponert + іменник | komponert + іменник | den/det komponerte + іменник | komponerte + іменник | komponerende |
Походження
norrønt komponera; av latin componere ‘sette sammen’Значення та вживання
- skape musikk
Приклад
- komponere et musikkstykke
- bygge opp en tekst eller et kunstverk til en helhet
Приклад
- romanen er godt komponert
- sette sammen;lage etter en plan
Приклад
- komponere en ny matrett