Bokmålsordboka
komplisere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å komplisere | kompliserer | kompliserte | har komplisert | kompliser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| komplisert + іменник | komplisert + іменник | den/det kompliserte + іменник | kompliserte + іменник | kompliserende |
Походження
gjennom tysk eller fransk; fra latin complicare ‘vikle sammen’Значення та вживання
gjøre innviklet;
lage ugreie;
vanskeliggjøre
Приклад
- de nye kravene kompliserer forhandlingene