Bokmålsordboka
kløvje
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å kløvje | kløvjer | kløvja | har kløvja | kløvj! |
kløvjet | har kløvjet | |||
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
kløvja + іменник | kløvja + іменник | den/det kløvja + іменник | kløvja + іменник | kløvjende |
kløvjet + іменник | kløvjet + іменник | den/det kløvjede + іменник | kløvjede + іменник | |
den/det kløvjete + іменник | kløvjete + іменник |