Bokmålsordboka
klirre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å klirre | klirrer | klirra | har klirra | klirr! |
| klirret | har klirret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| klirra + іменник | klirra + іменник | den/det klirra + іменник | klirra + іменник | klirrende |
| klirret + іменник | klirret + іменник | den/det klirrede + іменник | klirrede + іменник | |
| den/det klirrete + іменник | klirrete + іменник | |||
Походження
fra tysk , lydordЗначення та вживання
lage en singlende, klingende lyd
Приклад
- det smalt så rutene klirret;
- tomflaskene klirret