Bokmålsordboka
kjærtegne
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å kjærtegne | kjærtegner | kjærtegna | har kjærtegna | kjærtegn! |
kjærtegnet | har kjærtegnet | |||
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
kjærtegna + іменник | kjærtegna + іменник | den/det kjærtegna + іменник | kjærtegna + іменник | kjærtegnende |
kjærtegnet + іменник | kjærtegnet + іменник | den/det kjærtegnede + іменник | kjærtegnede + іменник | |
den/det kjærtegnete + іменник | kjærtegnete + іменник |
Значення та вживання
berøre ømt og kjærlig;
klappe, stryke
Приклад
- kysse og kjærtegne noen