Bokmålsordboka
kjekke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kjekke | kjekker | kjekka | har kjekka | kjekk! |
| kjekket | har kjekket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kjekka + іменник | kjekka + іменник | den/det kjekka + іменник | kjekka + іменник | kjekkende |
| kjekket + іменник | kjekket + іменник | den/det kjekkede + іменник | kjekkede + іменник | |
| den/det kjekkete + іменник | kjekkete + іменник | |||
Фіксовані вирази
- kjekke seggjøre seg kjekk (6);
prøve å imponere;
vise seg