Bokmålsordboka
kime 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kime | kimer | kima | har kima | kim! |
| kimet | har kimet | |||
| kimte | har kimt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kima + іменник | kima + іменник | den/det kima + іменник | kima + іменник | kimende |
| kimet + іменник | kimet + іменник | den/det kimede + іменник | kimede + іменник | |
| den/det kimete + іменник | kimete + іменник | |||
| kimt + іменник | kimt + іменник | den/det kimte + іменник | kimte + іменник | |
Походження
fra engelsk , av cymbalЗначення та вживання
- ringe med (kirke)klokke med raske slag, slik at lyden går i ett
Приклад
- kirkeklokkene kimte jula inn
- ringe sterkt og vedvarende
Приклад
- dørklokka kimte