Bokmålsordboka
karrig
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| karrig | karrig | karrige | karrige |
| ступені порівняння | ||
|---|---|---|
| вищий | найвищий неозначена форма | найвищий означена форма |
| karrigere | karrigst | karrigste |
Походження
gjennom dansk; fra lavtysk kar(i)chЗначення та вживання
Приклад
- karrig jord
- dårlig, ugunstig
Приклад
- leve under karrige forhold