Bokmålsordboka
kare 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kare | karer | kara | har kara | kar! |
| karet | har karet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kara + іменник | kara + іменник | den/det kara + іменник | kara + іменник | karende |
| karet + іменник | karet + іменник | den/det karede + іменник | karede + іменник | |
| den/det karete + іменник | karete + іменник | |||
Походження
beslektet med tysk kehren ‘sope’ og islandsk kar ‘skitt, slim’Значення та вживання
rote eller grave med noe kvast;
Приклад
- kare sammen glørne på peisen
Фіксовані вирази
- kare segbevege seg langsomt;
slepe seg fram;
kreke seg- det var så vidt dyret karet seg fram
- kare til seggrave til seg, tilegne seg (på en tvilsom måte)
- kare til seg offentlige midler