Bokmålsordboka
kappe 2
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å kappe | kapper | kappa | har kappa | kapp! |
kappet | har kappet | |||
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
kappa + іменник | kappa + іменник | den/det kappa + іменник | kappa + іменник | kappende |
kappet + іменник | kappet + іменник | den/det kappede + іменник | kappede + іменник | |
den/det kappete + іменник | kappete + іменник |
Походження
fra lavtysk; jamfør kabbe (2Значення та вживання
hogge, skjære eller sage tvers av
Приклад
- kappe ved;
- kappe opp treet med motorsag;
- få kappet av seg den ene foten