Bokmålsordboka
jus 2, juss
іменник чоловічий
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| en jus | jussen | jusser | jussene |
| en juss | |||
Походження
fra latin ‘rett’Значення та вживання
lære om rettsregler og juridisk metode;
rettslære, rettsvitenskap
Приклад
- studere jus;
- være professor i jus;
- gi seg i kast med jusen