Bokmålsordboka
armere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å armere | armerer | armerte | har armert | armer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| armert + іменник | armert + іменник | den/det armerte + іменник | armerte + іменник | armerende |
Вимова
armeˊreПоходження
av latin armare av arma ‘utstyr, våpen’Значення та вживання
- styrke bygningsdel eller lignende med armering (2)
Приклад
- armere en kabel;
- armert betong
- militært: utruste, væpne festning eller fartøy;gjøre mine, torpedo eller lignende i stand til å eksplodere (1)
Приклад
- armere en mine