Bokmålsordboka
innvende
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å innvende | innvender | innvendte | har innvendt | innvend! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| innvendt + іменник | innvendt + іменник | den/det innvendte + іменник | innvendte + іменник | innvendende |
Походження
etter tysk einwendenЗначення та вживання
Приклад
- ha en del å innvende mot en plan;
- hun innvendte at noe slikt hadde hun aldri ment