Bokmålsordboka
inntreffe
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å inntreffe | inntreffer | inntraff | har inntruffet | inntreff! |
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
inntruffen + іменникinntruffet + іменник | inntruffet + іменник | den/det inntrufne + іменник | inntrufne + іменник | inntreffende |
Походження
etter tysk eintreffenЗначення та вживання
hende (plutselig), finne sted, oppstå
Приклад
- da ulykken inntraff, ble det vill panikk
- brukt som adjektiv:
- inntrufne omstendigheter hindret henne i å delta