Bokmålsordboka
innordne
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å innordne | innordner | innordna | har innordna | innordn!innordne! |
| innordnet | har innordnet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| innordna + іменник | innordna + іменник | den/det innordna + іменник | innordna + іменник | innordnende |
| innordnet + іменник | innordnet + іменник | den/det innordnede + іменник | innordnede + іменник | |
| den/det innordnete + іменник | innordnete + іменник | |||
Походження
etter tysk einordnenЗначення та вживання
plassere inn i et system;
jamfør ordne (1)
Приклад
- detaljene må innordnes i helheten
Фіксовані вирази
- innordne segunderordne seg, tilpasse seg
- han tar det som det kommer, og innordner seg