Bokmålsordboka
innkreve
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å innkreve | innkrever | innkrevde | har innkrevd | innkrev! |
| innkrevet | har innkrevet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| innkrevd + іменник | innkrevd + іменник | den/det innkrevde + іменник | innkrevde + іменник | innkrevende |
| innkrevet + іменник | innkrevet + іменник | den/det innkrevede + іменник | innkrevede + іменник | |
| den/det innkrevete + іменник | innkrevete + іменник | |||
Значення та вживання
forlange at noe blir betalt;
kreve inn
Приклад
- innkreve årskontingenten
- brukt som adjektiv
- innkrevde bompenger