Bokmålsordboka
inhalere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å inhalere | inhalerer | inhalerte | har inhalert | inhaler! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| inhalert + іменник | inhalert + іменник | den/det inhalerte + іменник | inhalerte + іменник | inhalerende |
Походження
av latin inhalare ‘puste på’Значення та вживання
ånde inn for eksempel legemiddel eller tobakksrøyk
Приклад
- de tenner sigaretter og inhalerer