Bokmålsordboka
informere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å informere | informerer | informerte | har informert | informer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| informert + іменник | informert + іменник | den/det informerte + іменник | informerte + іменник | informerende |
Походження
av latin informare ‘forme, lage, skildre’Значення та вживання
gi opplysning (om noe);
opplyse, underrette
Приклад
- informere om noe;
- de berørte er informert;
- bli informert om saken gjennom pressen
- brukt som adjektiv
- en informert kilde
Фіксовані вирази
- informert samtykkesamtykke fra pasient etter å ha fått informasjon om den helsehjelpen som blir tilbudt