Bokmålsordboka
arbeidsufør
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| arbeidsufør | arbeidsuført | arbeidsuføre | arbeidsuføre |
Значення та вживання
ikke i stand til å arbeide;
jamfør ufør (1)
Приклад
- bli arbeidsufør etter en ulykke