Bokmålsordboka
iberegne
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å iberegne | iberegner | iberegna | har iberegna | iberegn! |
| iberegnet | har iberegnet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| iberegna + іменник | iberegna + іменник | den/det iberegna + іменник | iberegna + іменник | iberegnende |
| iberegnet + іменник | iberegnet + іменник | den/det iberegnede + іменник | iberegnede + іменник | |
| den/det iberegnete + іменник | iberegnete + іменник | |||
Значення та вживання
regne med;
ta med i en beregning
Приклад
- alle utgifter iberegnet