Bokmålsordboka
hvine, kvine
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å hvine | hviner | hvinte | har hvint | hvin! |
| å kvine | kviner | kveinkvinte | har kvint | kvin! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| hvint + іменник | hvint + іменник | den/det hvinte + іменник | hvinte + іменник | hvinende |
| kvint + іменник | kvint + іменник | den/det kvinte + іменник | kvinte + іменник | kvinende |
Походження
norrønt hvínaЗначення та вживання
gi en høy, gjennomtrengende lyd
Приклад
- hvine av fryd;
- stormen hviner utenfor;
- kulene hviner om ørene;
- først hvinte det i bremser, og så smalt det
Фіксовані вирази
- gå så det hvinergå svært godt
- salget går så det hviner